|
Провел детство в Верблюжке. Очень хочется увидеть место, где стояла хата деда по ул. Школьная. В дополнение к рассказу Галины могу добавить, что село практически было уничтожено во время ВОВ. Жизнь села была восстановлена, когда призвали желающих приехать и поселиться в тех опустевших степях. Так началась вторая история Верблюжки. Восстанавливали колхозы, распахивали степи. Края были благодатные... только воды не было. Сейчас с удивлением вижу на карте села целое море! В 70-х этот край был сухой и безводный... |
4 січня 2010
| Ip: 92.113.112.200 Тема: Чудове селище... Верблюжка — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км на схід від районного центру і за 12 км від залізничної станції Куцівка. Населення — 4913 чоловік. За часів Нової Січі по берегах річки Верблюжки — правої притоки Інгульця — було кілька зимівників запорізьких козаків Бугогардівської паланки. На їх місці близько середини XVIII ст. і виник населений пункт. Вже в документах 1751 року Верблюжка згадується як слобода Новокозачого полку. Значну частину земель тут прибрали до рук старшини та сотники, які служили в ньому. Вони всіляко пригноблювали козаків — підпомічників і підсусід-ків. На початку 60-х років у поселенні налічувалося 27 виборних козаків. 124 коза-ки-підпомічники та 36 підсусідків. У 1764 році мешканців Верблюжки включено до складу Єлисаветградського пікінерського полку, а 1783 року пікінерів переведено на становище державних селян. В той час тут селилося чимало кріпаків-утікачів з північних районів Правобережної України і Білорусії. Так, 1787 року в 155 дворах Верблюжки проживало 488 осіб чоловічої статі3, через 9 років їх кількість зросла до 8044. В 1822 році Верблюжка стала військовим поселенням Новгородського кірасирського полку. В ній розмістився штаб 2-го ескадрону кінноти, згодом — 2-ї волості IV округу Новоросійського військового поселення. Становище поселенців було ще гіршим, ніж кріпосних селян. На землях, що належали казні, вони працювали по З і більше днів на тиждень, та ще й відбували військову повинність. Під наглядом офіцерів поселенці виконували дорожні роботи, споруджували мости, казарми. Виснажливою була примусова праця на т. зв. громадських ланах. Важким тягарем для поселенців було утримання військового полку, комплектування його за рахунок членів своїх сімей.(Матеріал з сайту 'Краєвид')    |
15 квітня 2009
| Ip: 81.23.24.123 Тема: Чудове селище... Дуже чудова природа, дуже гарні ставки.     |
21 лютого 2009
|
| Закрити |
